Душиця (Матирка), трава, 1 кг

Душі — незвичайна, або Горігалено (лат. Oríganum vulgáre) — вид багаторічних трав'янистих рослин із роду Душица сімейства ясноткові (Lamiaceae).

Інші російські назви — материнка, ладан, мацердушка, душниця, зенування, матриця.

Ботанічний опис

Висота рослин досягає 50-70 см.

Корневще гілки, часто повзуче.

Стебель чотиригранний, прямостійкий, м'якозавушний, у верхній частині гілки.

Листя субординні черешкові, довгакувато-яйцеподібні, суцільно-червоні, на верхівці загострені, зверху темно-, знизу сірувато-зелені, завдовжки 1-4 см.

Квітки дрібні, численні, зібрані в щитковидно-металчасті суцвіття. Віночок двогубий із п'яти пелюсток, які, зростаючи, утворюють трубку вінчика та двогубий відгин. Верхня губа зростає з двох пелюсток, нижня — з трьох^[4]. Тому в формулі квітки Co — Corolla — зазначено (2/3), тобто 2 — вгорі, 3 — внизу. Квітить у червні — липня, починаючи від другого року життя.

Маса 1000 насіння приблизно 0,1 г Насіння дозріває в 112.

Біологічні особливості. Рослини невибагливі до ґрунту, проте на важких глинистих і кислих почвах ростуть погано. Відповідає відкриті ділянки. Добре зимує й наприкінці лютого — початку березня починає вегетацію.

посилення й екологія

Різновид поширений у Європі и Середземномор'я.

В Росії росте повсюдно (за винятком Української): на полянах, опушках, серед чагарників, на сухих відкритих трав'янистих місцях, по склонам пагорбів.

В США, Франції та деяких інших країнах запашника культивують.

Після сінооса погано відновлюється, під час підкашування повільно відростає і перший час має миттєвий вигляд^[6]. Вимога до утримання вологи в ґрунті та дуже чутлива до зниження температури^[6][7].

Агротехніка

Душиця розмножується насінням або поділом куща. Насіння висівають восени або ранньою весною в холодні парники або гряди. Норма висівання насіння під час вирощування сінців 100 г/га. На постійне місце Сіянці висаджують восени або ранньою весною широкорядним способом із площею живлення 70 × 40 см. Норма висівання під час посіву насінням у відкритий грунт 2 кг/га. Глибина закладення насіння 1—1,5 см. Душицю розміщують у залогового клина. Після прибирання попередників ґрунт лущат и пашут на глибину 25-27 см. Під запалювання вносять гній — 20—25 т/га, суперфосфат — 300 кг/га, калійну сіль — 150 кг/га. Перед сіном почву боронують и культивують.

Ґрунт має бути в пухкому та чистому від бур'янів стані. Для цього періодично культивують міжряд і розпушування ґрунту в рядах. Перове міжрядне оброблення роблять ранньою весною на початку вегетації, наступні — за потреби й обов'язково після косіння. Під першу весняну культивацію та під культивацію після укосу вносять мінеральні добрива. У разі браку вологи плантацію поливають. Особливо ефективний післяукосний поливання, що сприяє більш дружньому відростанню надземної частини рослини.

Зліва направо: біг, аркуш, суцвіття, квітка

Прибирання врожаю та зберігання сировини

Як лікарську сировину використовують траву материнки звичайної (лат. Herba Origani vulgaris). Душицю прибирають під час масового цвітіння, починаючи від другого року вегетації. Чудові верхівки зрізають на висоті 15-20 см від поверхні ґрунту так, щоб у зібраному зеленій масі була мінімальна кількість стебел.

Для отримання ефірної олії надземну масу переробляють способом гідродистиляції відразу ж після прибирання, а для заготівлі сировини як прянощі сушать під навісом, на горищах, у добре провітрюваних приміщеннях або в сушарці за температури не більш ніж 30-40 °C.

Урожайність зеленої маси на другий рік вегетації 4-5 т/га, у наступні роки до 20-30 т/га. За середнього виходу ефірної олії 0,26 % збирання материнки становить 10—13 кг/га на рік першого збирання врожаю і 50-65 кг/га в наступні три — чотири роки. Потім врожайність різко падає, і плантацію закладають на новому місці.

Лікарські властивості

Душиця містить дубильні речовини и аскорбінову кислоту (мг%): квітки — 166, листя — 565 и стебли — 58. Сировина містить 0,3—1,2 % ефірної олії^[8]. Ефірна олія, що отримується з рослини, — безбарвна або жовтувата. Добре передає запах сировини, має гострий смак. Основні компоненти оливи (%): тимол — 50 (за іншими даними, до 44^[8]), карвакрол, бі- та трициклічні сесквітерпіни — 12,5, геранілацетат — 2,6—5. Ефірні олії з високим вмістом карвакролу перевершують за своїми бактерицидними властивостями багато наявних антибіотики, а за протиалергічною — антигістамінні препарати^[9].

Значення та застосування

Траву материнки застосовують у складі немовлят, потогінних, вітрогінних зборів у разі простудних та інших захворювань органів дихання як протизапальний засіб^[8]. Ефірна олія з трави вживають як зовнішній засіб у разі зубного болю, у індійській медицині — стимулювальний і зміцнювальний засіб. Душицю використовують у разі атонії кишківника (підсилює перистальтику^[8]), спазмах в області шлунка, гастритах, запаленню печінки, жовтуху, безсоння, нервових розладів, коклюше, а також як відхаркувальний засіб. Листя й квітки додають у ванни при золотусі, сыпях. Екстракт трави материнки звичайної входить до складу препарату «Уролесан»^[8].

У народній медицині траву материнки застосовують у разі ревматизму, паралічів, епілепсії, болях в зоні кишечника, аменореї, а також як потогінний і сечогінний засіб. В гомеопатії рослина рекомендують у разі гіпертонічної хвороби и атеросклерозу.

У копіткості

Душица — гарний нектаронос^[10]. Зацвітає після припинення цвітіння липи^[11][6]. Висока нектарна продуктивність дає змогу бджолам на Алтае і Казахстані збирати до 30 кг ароматно меду на сім'ю. У гірських районах Таджикістану и Узбекистана на затриманих схилах і кам'янистих грядах материнка дає до 10 кг меду на сім'ю^[7]. Медова продуктивність за сприятливих умов 70-150 кг/га^[11]. спостереження показують щоденний привіс контрольного Вулиці під час цвітіння материнки до 1,5 кг. На окремих суцвіттях працюють до трьох бджіл (Е. М. Петров, 1970). Одна квітка виділяє в середньому 0,0283-0,0462 мг нектару, а їх одному рослині понад 300. У нектарі переважає глюкоза (48,76—74,89%)^[12]. Вміст ґрунтової вологи та чутливість до зниження температури сильно позначаються на виділення нектару тому дані про продуктивність меду можуть сильно різнитися — від 9 до 85 кг/га^[7].

На одному квітковому пагоні 1484,6 квітки. На 80 квітках материнки зустрічалося 42 мідні бджоли, 14 мух, 2 шмеля і 1 метелик. Одна мідна бджола приносить в улей 19,8 мг нектару та витратить 67% (зібраного за одне кашкетування) на огляд 500 квіток і політ до вуличної вулиці та назад^[13].

Мед бурштиново-зелений, ароматний, приємний на смак^[11]придатний для зимових бджіл, кристалізується повільно, стаючи білим із зеленим жовтим відтінком і купуючи дрібнозернисту структуру^[7]. Висушена трава материнки використовується в щадстві для боротьби з восковою моллю і мурахами^[10].