Женьшень корінь, 100 г

Женьшень (от кит. трад. 人參, упр. 人参, Піньінь rénshēn, палл. жэньшэнь; лат. Pánax) («Корінь життя») — багаторічний трав'янисте рослина, рід сімейства Аралійні. Містить 12 видів, що ростуть в Азії та Північній Америці.

Добре відоме лікарська рослина. Загалом використовується як адаптоген і як загальнотонізувальний засіб. У Кореї та Китаї корінь женьшеню також використовують у приготуванні їжі. Традиційна китайська медицина стверджує, що препарати женьшеню продовжують життя і молодість.

посилення й екологія

Род має розорований ареал, основна частина якого розташована на сході Азії (Дальний Восток, Китай, Тибет, Алтай), а один різновид (женьшень п'ятилистний) росте на сході Північної Америки. Ареал женьшеню в'єтнамського охоплює Центральний гірський район В'єтнаму.

Ботанічний опис

Женьшень п'ятилистий. Ботанічна ілюстрація з книги
Вільяма Вудвілла (англ. William Woodville) «Medical Botany» (1790—1794)

Плоди женьшеню (Panax ginseng)

Корень у женьшеню стрижневий, мотузоподібний, гілочка, довжина кореня до 25 см, товщина 0,7-2,5 см, з 2-5 великими розгалуженнями (реже без них), дротяно- або спірально-морщинисті, крихкі, злам рівний. «Тіло» кореня потовщене, майже циліндричне, вгорі з чітко окресленими кільцевими потовщеннями. У верхній частині є звужений поперечно-морщинисте кореневище — «шейка». Корневще коротке з декількома рубцями від опалих стебел, зверху утворює «головку», що являє собою розширений залишок стебла та верхушкову нитку (іноді 2 або 3 нирки). Від «шийки» іноді відходять один або кілька придаткових коренів. «Шийка» й «головка» можуть не бути. Колір коренів з поверхні та на розрізі жовтувато-білий, на свіжому зламі білий.

Пальчасто-складні довгочерешкові листя женьшеню сходяться в мутоку на вершині стебла, висота якого 30-70 см.

Невеликі блідо-зелені квітки, віддалено схожими на зірочки, зібрані в парасолька на квітковій стрілці, що починає в центрі листової мутовики.

Плод женьшеню — яскраво-червона костянка з 2 плоскими семенами.

Активні речовини кореня

Корінь женьшеню містить:

• сапоніни: гізенозиди (панаксозиди) — тритерпенові глікозиди; генини цих глікозидів належать до тетрациклічних тритерпенів даммаранового ряду — протопанаксariолу та протопанаксадіолу^[6];
• ксатриоли — група глікозидів, агліконом, у якому слугує олеанолова кислота;
• біологічно активні поліацетилени: фалькаринол, фалькаринтріол, панаксинол (вміст у порошку червоного женьшеню 250 мкг/г), панаксидол (вміст 297 мкг/г), панакситріол (вміст 320 мкг/г), гептадеку-1-ен-4,6-дин-3,9-діол;
• пептиди — низькомолекулярний N-глутамін олігопептиди, що складаються з кількох залишків амінокислот;
• полісахариди (вміст водорозчинних полісахаридів доходить до 38,7 %, лужнорозчинних — приблизно 7,8—10 %) и ефірні олії (до 80 % ефірних олій — сесквітерпіни, з яких найбільша частка (до 5-6 %) — фарнезол));
• вітаміни (C, групи B: пантотенова, нікотинова, фолієва кислоти), слизу, смоли, пектин, амінокислоти, ефірна олія;
• макроелементи: калій, кальцій, фосфор, магній;
• мікроелементи: залізо, мідь, кобальт, марганець, молибден, цинк, хром, титан;

Вивчення розподілу в коренях женьшеню п'яти мікроелементів (меді, заліза, молібдену, марганцю та цинку) показало чітке підвищення їх вмісту до кінця вегетаційного періоду.

Культивування

Культивування женьшеню в штаті Віконсин

Червоний женьшень

Panax zingiberensis (Кіт.)русск., що росте в китайській провінції Юньнань, занесён в Міжнародну червону книгу, інші види також охороняються на регіону, позаяк неконтрольоване використання загрожує зникненням популяцій. Однак женьшень широко увійшов до культури. Культивований женьшень має назву «інсам» від корейської назви женьшеню. Корея — перша країна, яка мала масове вирощування женьшеню.

Женьшень культивується в Росії (Приморський край), Північній і Південній Кореї, Китаї, Японії, США, Канаді, В'єтнамі. У Китаї розрізняють 15 сортів женьшеню. Основним виробником культивованого женьшеню є Південна Корея, далі йдуть Австралія і США.

Женьшень дуже сильно виснажує почву, тому повторно його можна висаджувати не раніше ніж за десять років. Оскільки він дуже тенелюбна рослина, то всі плантації накриті навісами, які пропускають не більш ніж 20-30 відсотків сонячних променів. Вирощують рослину до чотирьох- або шестирічного віку, оскільки саме в 6 років кількість сапонінів досягає максимуму. Потім женьшень сортують за кількома критеріями, серед яких вага та розмір кореня, наявність або відсутність отворів, вигляд на просвіт і навіть на схожість із фігуркою людини. За традицією розрізняють чотири рівні якості женьшеню: «безбесний» (англ. heaven), «земний» (англ. earth), «хороший» (англ. good) і «різаний» (англ. cut).

Добір у ту чи іншу групу відбувається за багатьма параметрами, наприклад, «безбесний» корінь має важити не менш ніж 68 грамів, не мати отворів, бути схожим на людину, на просвіт прозорим і т. до. Вартість кореня дуже сильно розрізняється залежно від його класу: чим ближче до «безбесного», тим дорожче.

Потім коріння миє, обробляє парою й підсушують. Це дає змогу краще підготувати корисні речовини кореня до засвоєння. Зазвичай маса кореня зменшується вдвічі-чотири рази. Корінь, приготований за цією методикою, називають червоний женьшень.

У Центральному гірському районі В'єтнаму росте женьшень Ngoc Linh (Нгок Лінь), або Panax vietnamensis (англ.)русск. Ha et Grushv. Описаний в'єтнамськими вченими разом з І. В. Грушівським із Далекостичного наукового центру. Тут же виробляється вирощування женьшеню^{[якого?]} на плантаціях

У другій половині XX століття біотехнологічні методами з клітинної культури тканин кореня женьшеню вдалося in vitro отримати біомасу, близьку за складом, органолептичним и фармакологічним властивостями до природної сировини. Це зробило женьшень більш доступним для медицини та косметики.

Припиняється частина спроб контрабандного вивезення коренів женьшеню в КНР.

Лікарське застосування

З медичною метою застосовують корінь женьшеню звичайного (Panax ginseng) — лат. Radix Ginseng. Застосовують також коріння женьшеню п'ятилистного (Panax quinquefolium) и женьшеню повзучого (Panax repens). Це зібрані восени, не раніше ніж на п'ятому році життя рослини, звільнені від надземних частин і ретельно очищені від землі, але не відмиті водою свіжі або висушені коріння культивованого женьшеню. Дикоростувальний женьшень збирають у вельми обмежених кількостях. Термін зберігання сировини 5 років.

Женьшень надає адаптогенна, протиборютна, загальнотонізувальна дія, стимулює апетит.

За класифікацією АТХ належить до загальнотонізувальних препаратів (група A13A).

Продаж женьшеню в Сеулі

Фармакодинаміка

Фармакологічна активність зумовлена вмістом сапонінових глікозидів-гінсезідів (панаксозиди A и B, панаквилон, панаксин), ефірних і жирних олій, стеролів, пептидів, вітамінів і мінералів.

Стимулює центральну нервову систему, підвищує артеріальний тиск, розумову та фізичну працездатність. Знижує вміст холестерину і глюкози в крові, активує діяльність надниркових залоз.

Показання

Женьшень показаний дорослим як стимулювальний засіб у разі розумової та фізичної напруги, артеріальної гіпотензії, неврозах, неврастенії, нейроциркуляторної дистонії (НЦД) за гіпотонічним типом, астації різної етіології, реконвалесценції після перероблених захворювань.

Препарати женьшеню протипоказані за наявності гіперчутливості до їхніх компонентів, у разі артеріальної гіпертензії, підвищеної збудливості безсоння, кровоточивості гарячковому синдромі на тлі гострих інфекційних захворювань. Обмеженням для застосування також є дитячий вік, вагітність, період лактації. У перерахованих випадках необхідна консультація лікаря. Виняток становить женьшень, оброблений із використанням низькотемпературної технології (28 °C) — він має м'який, але широкий вплив на організм і практично не має протипоказань.

Форми випуску

Коріння женьшеню випускаються переважно в таких формах:

• Рослинна сировина — пластини прямокутної або трикутної форми в перерізі, завдовжки до 10 см, завширшки 0,2—1,8 см, завтовшки 0,2—0,8 см, є шматочки тонких ниткових корінців. Колір жовтувато-білий, запах специфічний, смак солодкий і пекучий, потім гіркуватий.
• Настоювання, чай, безалкогольний напій.
• Капсули, таблетки.
• Червоний женьшень — консервовані, готові до вживання коріння, загорнуті в папір і укладені в дерев'яну коробку, запаяну в бляшану банку. Червоним його називають через колір і спосіб підготовки.
• Екстракт червоного женьшеню — густа в'язка рідина темного кольору.
• Коріння женьшеню — готові до вживання коріння женьшеню, оброблені парою.
• Мелений корінь — порошок із подрібнених коренів женьшеню.