Таволга в'язолісна

Матеріал ізciave — вільної енциклопедії

Таволга в'язолісна

Таволга в'язолієва, або Лаба'зинець в'язолієвий, або Таоложник (лат. Filipéndula ulmária) — багаторічний трав'янисте рослина сімейства Рожеві (Rosaceae), що росте на вологих лугах у країнах Європи и Західної Азії, а також інтродуцоване і натуралізоване в Північна Америка.

Назва

Тлуковий словник В. И. Даля приводить для таволги в'язолистої цілої низки російських народних назв: «батер,... таволожник,... білоголовка, білоголовець, донік?, жердівник, лабазник, лабазка, медуниця, медунішник, плакун?, жвавість, болотна бузина?, богала, лопшина, храпник, чортогриз, топирка, шламда, огірочник? (помилково жимолость)»^[5].

Біологічний опис

Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги Deutschlands Flora in Abbildungen, 1796

Багатолітнє трав'янисте рослина заввишки до 1,5—2 з прямостійким гладким ребристим густо облистям, простим або гілкистим стеблям і сечковатою кореневою системою. Корневще повзуче^[6]. Корні без клубнеподібних потовщень^[7].

Листя преривсто-перистороздільні з двома — трьома парами бічних загострених пилчастих й одним більшим кінцевим листочком, розділеним на 3-5 долів. Вони зверху голі темно-зелені, знизу біло-жовтогарячі. Між великим листям розташовані проміжні дрібні, гостро-зубчасті. Під час розтирання листя видають різкий запах^[6]. Бічні листочки прикореневого листя, серед чотирьох — десяти пар, від широкояйцеподібних до яйцево-ланцетних, цілісні або злегка терпкі, надрізано-пільчасті^[7].

Квітки численні дрібні жовто-білі кремові запашні, зібрані в густі пухкі мітки завдовжки до 20 см. Пелюстки і долею чашечки по п'ять^[7] (рідко пелюсток шість^[6]). Пелюстки з довгим нігтиком; гіпорантій плоский; тичинки у 1,5-2 рази довше за пелюстки^[6]. Квітить у червні-іолі.

Плод — багатогорішок, що складається з 10-15 спірально закручених голих орішків, що тверднуть у міру дозрівання. Плодоношення в липня-августі. Одна рослина дає до п'ятисот насіння. Насіння поширюються вітром або водою^[6].

Число Marvel 2n = 14 (16)^[3].

посилення й екологія

Таволга в'язолісна поширена в Європі (Скандинавія, Центральна Європа, країни на узбережжі Атлантичного океану, центральні зони України — рідко, Карпати — рідко, Північне Причерномор'є) і в багатьох районах Азии (Середня Азія — північна частина, у горах до Джунгарського Алатау; Мала Азія, Монголія)^[3].

У Росії трапляється в європейської частини (крім крайнього південного джерела; в Верхньо-Вовзькому районі рідко), в Запобігання, Західна и Східного Сибіру (тільки в Південній частині Забайкалья до Хентейського нагір'я)^[3][6].

Росте на сирих нізинних і післялісних луках і нізинних трав'яних боліт, на опушках Цукеркових лісів, у зловних і вологих тінистих лісах, на берегах водойм і канавах^[3][6].

Хімічний склад

Рослина містить аскорбінову кислоту, сліди кумаринів, фенольні з'єднання, фенолглікозиди, дубильні речовини (6-23,7 %^[8]), флавоноїди, халкони. Надземна частина рослини містить також фенолкарбонові кислоти (кавову и елагову), катехіни, ефірна олія (у квітках 0,2 %^[9]), ароматичні сполуки (ванилин, метилсаліцилат, саліциловий альдегід), стероїди, камфору і найвищі жирні кислоти.

Господарське значення та застосування

Таволга в'язолісна багата дубильними речовинами та придатна для забарвлення та дублення легких і важких шкір, але не використовується шкіряною промисловість^[8].

Гарний медонос^[8].

Молоді пагони на Кавказі використовують як салата^[8].

Рослина здавна застосовується в народной медицине. З лікарською метою використовують усі частини рослини — траву, квітки та коріння. Таволга входить до офіційної фармакопеєм багатьох країн Західної Європи, але особливо широко її застосування в народній медицині. Настій трави використовують у разі застуди та ревматичних болів. Отвар коріння застосовують як загальнозміцнювальний сечогінний засіб. Відвар квіток цінується як перевірений засіб від водянки, ревматизма и подагри. Компреси з настоїм трави або коренів докладуть до суглобів, уражених артритом або ревматизм, а також використовують для промивань очей у разі кон'юнктивіту. Настоювання трави мають антибактеріальну дію та сприяє епітелізації трофічних виразок на ногах, ран і опіків і може використовуватися як ранозагоювальний засіб. У тих самих випадках успішно використовують мазь. Порошок із сухих квіток раніше нюхали під час нежитю^[8].

Відвар квіток у експерименті чинить судинозміцнювальну, протизапальну, протизахищену, стрес-протективну властивості^[9].

Квітки та листя іноді слугують замінником чаю^[8].

Зліва направо: Зарослі таволги в'язолистого, прикореневе листя, стебелне листя, суцвіття, квітка, плоди