Рапонтикум сафлороподібний

Матеріал ізciave — вільної енциклопедії

Рапонтикум сафлороподібний

Левзея сафлороїднаабо Рапо-антикум сафлороподібнийабо Більшоголо-вник сафлороподібнийабо Стемакант сафлороподібнийабо Маралій корейень (лат. Rhapónticum carthamoídes) — багаторічний трав'янисте рослина; вид роду Рапонтикум сімейства Астрові. Росте в горах Алта, у Західна и Східного Сибіру, у Середньої Азії. У Сибіру рослина відома під назвою «маралова трава», а корінь — під назвою «маралій корінь». Це пов'язано з тим, що олені-марали лікуються цим коренем^[2]. Використовується як медоносна та лікарська рослина, на силіс, сінаж, трав'яне борошно^[3].

Ботанічний опис

Багатолітня трав'яниста рослина заввишки 50—80 (200) см. Корнева система потужна, корінь стрижневої, що розростає в кореневище з безліччю коренів, що мчать^[4]. Стебель порожнистий, ребристий, павутинисто-пухушений. Листя глибоко-перистороздільні з яєчняно-ланцетоподібними зубчастими краями. Квітки трубчасті, фіолетові, зібрані в одиничні великі (діаметром 3-8 см) кошики. Плод — насіння. Маралій корінь — зимовостійкий і холодостійкий, світлолюбна рослина, помірно вимоглива до вологи.

посилення й екологія

Левзея сафлороїдна — ендемік Південного Сибіру^{[уточнити]}. Основні місця проживання розміщені на Алтае и в Саянах^[2].

Росте на субальпійських, рідше альпійських луках (На висоті 1400—2300 м над рівнем моря).

У суворих кліматичних умовах Сибіру маралій корінь виявив себе як зимовостійка, холодостійка та сухостійка рослина^[5].

У культуру вводиться легко літнім і весняним посівом свіжого насіння. Рослини весняного посіву до осені розвивають сильну кореневу систему та утворюють невеликі розетки листя. Урожайність з 1 га сирих коренів дворічних рослин — 52 ценнерів, сухих — 24 ц, сирої зеленої маси — 108, сухий — 22 ц. Урожайність насіння трьохрічних рослин з 1 га — 3 ц. Уся рослина й особливо її коріння мають сильний запах^[6].

Найкращий спосіб посіву — широкорядний через 60-70 см із нормою висівання насіння 8-9 кг на гектар. У перший рік, крім між рядних оброблень, бажано прополку в рядках. У наступні роки пухкіт міжряду та підгодовують рослини органічними и мінеральними добривами. Маралій корінь плодоносить щорічно, даючи до 250 кг зрілого насіння з гектара. Цією кількістю насіння можна засіяти 16-30 га. Створюють насіння в першій декаді липня^[5].

Значення та застосування

У медицині

Як лікарську сировину левзеї сафлороподібні використовують кореневище з корінням (лат. Rhizoma cum radicibus Leuzeae). Сировина заготовляють наприкінці літа або восени, після дозрівання плодів, відгодовують від землі, швидко промивають, сушать у сушарках за температури 50-60 °C або на сонці. Зарослі рослини відновлюються дуже повільно, тому під час збирання на 10 м2 зарослів залишають недоторканими два-чотири рослини^[2].

У медицині кореневища з корінням левзеї (як у формі рослинної сировини, так і екстракту з нього, що містить екдистен) використовуються як загальнозміцнювальний і адаптогенного лікарського засобу. За твердженнями виробника, препарати лівезії показані в складі комбінованої терапії під час астації, фізичному та розумовому перевтомі, зниженні потенції, у період реконвалесценції^[7].

Левзея сафлороїдна вмикається в Держакфармакопея СРСР і РФ IX-XII видань, починаючи з 1961 року, а також у Госпірестр лікарських засобів Росії. Основні активні речовини (екдистерон і його аналоги екдистероїди) мають знеболювальний ефект.

Левзея сафлороподібний входить до рецептури тонізувального напою «Саяны».

Медонос

Вважається сильним медоносом в умовах Східного Казахстану. Період цвітіння не перевищує 10-12 днів і компенсується рясним виділенням нектара. Квітки особливо добре плодоносять після дощу, за тихої теплої та сонячної погоди. Мед левезії рідкий, безбарвний або зі слабким зеленуватим відтінком, приємний на смак і дуже ароматний^[6]. Найбільш інтенсивне цвітіння за температури 18-25° і вологості повітря 60-72 %. З 1 гектара насаджень можна отримати до 100 кг меду та перги[5]^[8]. Щоденний привіс може досягати до 2 кілограмів^[5]. Квіти також відвідуються шмелями и мурашками^[4].

Інше

Перспективна кормова культура. У 100 кг зеленої маси міститься 14-16 кормових одиниць і 1,6 — 2,0 кг переваримого протеина. Маючи в складі сухих речовин 9-14 % цукрів, рослина прекрасно силосується у чистому вигляді. У 100 кг силоса міститься 18,2 кормових одиниць і 2,28 кг перетравного протеїну або 125 г перетравленого протеїну на одну кормову одиницю. У фазі бутонізації — початку цвітіння за вмістом протеїну не поступається бобовым травам. Тривалість господарського використання плантації понад 15 років^[3]. У свіжому та сухому вигляді добре поїдають кіньми и кроликами, у сухому вигляді — ровців. Насіння на зиму запасають бурундуки, а зелену масу сибірська їжа. Дуже декоративна: дає гарну пишну зелень, тому придатна для обсмоктування доріжок у квітниках^[6].