Шипшина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

Шипшина
Шипшина собача (Rosa canina)

Шипшина (лат. Rōsa) — рід рослин сімейства Рожеві (Rosaceae) порядку Розоцвіті (Rosales). З цього роду були названі і сімейство, і порядок, до яких він відноситься. Має безліч культурних форм, що розводяться під назвою Троянда. Трояндою в ботанічній літературі часто називають і сам шипшина.

Налічується, за одними даними, до 400^[4][5], за іншими — від 300 до 500 видів^[6]; визнані 366^[7] видів шипшини^[8]. Культурних сортів, за одними даними, налічується до 10 тисяч^[9], за іншими — до 25 тисяч^[10] і навіть до 50 тисяч. На території Росії в дикому вигляді росте, за різними даними, 48^[6]-100^[11] видів, багато з них ендемічні^[4]. Найбільше поширення та господарське значення має шипшина травневий (Rosa majalis Herrm.).

Плоди

Плодоносити починає у трирічному (іноді в дворічному) віці. Рясні врожаї повторюються через три — п'ять років, а найбільш рясний урожай — у віці чотирьох — шести років.

Плоди дозрівають в Росії в серпні — вересні^[67], в Україні — у серпні — жовтні^[68].

Плід — особливої форми багатогорішок, званий цинародием (лат. cynarrhodium)^[69], 1-1,5 см в діаметрі, увінчаний чашолистками, при дозріванні червоного, помаранчевого, пурпурно-червоного, іноді чорного кольору, зазвичай м'ясистий, іноді сухуватий, голий або вкритий щетинками або шипиками, всередині грубоволосистый, з численними плодиками-горішками на внутрішній поверхні гипантия^[69]. Червона і помаранчева забарвлення гипантия обумовлена високим вмістом каротиноїдів. За формою плодоложа, формою і положенням плоду в просторі цинарродий може бути увігнутим (шипшина даурський (Rosa davurica)), округлим (шипшина пухкий (Rosa laxa)), кулястим (шипшина Беггера (Rosa beggeriana)), яйцеподібним (шипшина Шренка (Rosa schrenkiana)), обратнояйцевидным (шипшина колючейший (Rosa spinosissima)), эллипсоидальным (шипшина собачий), веретеноподібним (шипшина Альберта (Rosa albertii), шипшина голчаста), кувшинчатым (шипшина червоно-бурий (Rosa rubiginosa) і шипшина Федченко (Rosa fedtschenkoana)), грушовидним (шипшина кожистолистный (Rosa coriifolia) і шипшина гладкий (Rosa laevigata))^[70]:35-36.

Горішки односім'яні. Горішок за формою може бути гранистым (шипшина голчаста), по контуру довгастим (шипшина Федченко)^[70]:36-40. Эндокарпий товстий, зі зрослим швом. Насіння з великим зародком, без ендосперму. Насінна шкірка тонка. Термін збереження схожості один — два роки^[51]. Маса 1000 насінин — 6-6,6 м^[71].

Насіння відносяться до труднопрорастающим, з глибоким комбінованим спокоєм внаслідок слабкої водопроникності плодової оболонки і наявності інгібіторів, які накопичуються в гипантии в процесі дозрівання^[72]. Для проростання насіння більшості видів потрібна тривала стратифікація. Насіння багатьох видів потребують стратифікації при 3-5 °C протягом шести місяців або витримуванні з другої половини зими під снігом^[51]. У звичайних умовах насіння сходить на другий — третій рік. У перший період проростання шипшина вимогливий до посиленого фосфорному і помірного калийному харчування. Підвищені дози азоту в будь-якому поєднанні з фосфором і калієм затримують проростання. З появою справжніх листочків посилюється споживання фосфору і калію, а потім і азоту^[71].

Дикі види шипшини розмножуються насінням, поділом кущів, нащадками і живцями.