Малина звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Малина європейська, малина звичайна або просто малина (місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода) — квіткова рослина родини розових (Rosaceae).

Опис

 Плоди малини

Плоди

Чагарник 1—2 м заввишки з річними вегетативними пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки: почергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівно пилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щіткоподібна-волотистому суцвітті і в мало квіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільно пелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7—10 мм завширшки).

Росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів, на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні — червні, плоди достигають у липні.

Поширення

Поширена малина на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах. Культивується по всій Україні. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях.

Практичне використання

Лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина.

У науковій медицині сухі плоди — Fructus Rubi idaei використовують як потогінний засіб, сироп — для поліпшення смаку мікстур.

Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижувальний засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти росистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб.

Плоди дикорослої малини мають винятково високі харчові, смакові, дієтичні властивості і особливий аромат. У них містяться цукри (4,5-11,5 %), яблучна, лимонна, саліцилова кислоти (1-2 %), вітаміни С (9-44 %), А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну швидковисихаючу олію (21,3 ‰).

Плоди малини вживають свіжими або використовують для приготування варення, желе, мармеладу, пастили, соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються високими смаковими властивостями і винятковою ароматичністю. Лісову малину сушать або консервують, подрібнюючи з цукром.

З молодих листків, які містять близько 258 мг% вітаміну С, виготовляють замінник чаю.

Малина

Збирання, переробка та зберігання

Плоди малини з осою

Ягоди дуже ніжні, нетранспортабельні, легко мнуться, тому збирати їх треба обережно в такій стадії стиглості, яка залежить від використання. Збирають ягоди вручну і складають у невеликі плетені кошики, в яких і транспортують до місць переробки чи споживання. При сортуванні видаляють сторонні домішки і перестиглі та пошкоджені ягоди. На пунктах переробки малину переробляють протягом восьми годин після приймання. Плоди миють у холодній воді, відділяють домішки, витримують у двох відсотковому розчині солі, щоб позбутися личинок малинового жука, і використовують для варення, консервування з цукром, приготування сиропів, соків, желе.

Сушать плоди у вогневих сушарках при температурі 50-60° або в печах. Перед сушінням корисно провалити плоди на сонці, розставивши їх тонким шаром на тканині.

Після сушіння почорнілі плоди вибраковують, висушену сировину у картонні ящики або паперові мішки вагою по 50 кг і зберігають у прохолодному приміщенні.