Кошик
335 відгуків

Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг

-10% Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг
  • Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг, фото 2
  • Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг, фото 3
  • Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг, фото 4

384 ₴/кг

345,60 ₴/кг

Показати оптові ціни
  • Готово до відправки
  • Оптом і в роздріб
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
Глечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кгГлечики жовті коріння (латаття або кубишка жовта), 1 кг
384 ₴/кг345,60 ₴/кг
Готово до відправки
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
У компанії підключені електронні платежі. Тепер ви можете купити будь-який товар не покидаючи сайту.
Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості
Опис
Характеристики
Інформація для замовлення

Глечики жовті, лата́ття жо́вте або куби́шка жо́вта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Глечики жовті

Глечики жовті

Глечики жовті

 

Гле́чики жо́вті[1]лата́ття жо́вте або куби́шка жо́вта (Nuphar lutea, народні назви: жовта водяна лілія, жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, лопатень жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний, товстушка, водяна царівна, русальна квітка) — багаторічна водяна трав'яниста рослина родини лататтєвих.

Етимологія

Латинська назва латаття жовтого — «нюфар лютеа» (Nuphar lutea). «Нюфар» походить від арабського слова, яке теж означає «німфа»; «лютеа» — жовта.[2]

Ботанічна характеристика

Глечики жовті в книзі Отто Томе «Флота Німеччини, Австрії та Швейцарії», 1885

Багаторічна водяна рослина з горизонтальним, м'ясистим, грубим, зі слідами відмерлих листків кореневищем, ззовні — жовтувато-зеленим, а всередині — білим. Завдовжки — до 10 м, завтовшки — від 5 до 15 см. Від кореневища відходить чисельне коріння.

Надводне листя — плаваюче, майже шкірясте, серцевидне, темно-зелене. Підводне — ніжне, з коротшими черешками, напівпрозоре.

Квітки — одиничні, великі, двостатеві, жовті, запашні, 4-5 см у діаметрі. Пелюстки — яйцевидні, знизу — зелені або зеленуваті, зверху — жовті. Квітне — в червні-серпні. Формула квітки: {\displaystyle \ast K_{5}\;C_{13-15}\;A_{130-170}\;G_{{\underline {13}}-{\underline {16}}}}{\displaystyle \ast K_{5}\;C_{13-15}\;A_{130-170}\;G_{{\underline {13}}-{\underline {16}}}}[3]

Плід — до 10 см, голий, зелений, гладенький, соковитий, округло-грушоподібний, у вигляді глечика. Звідси й походить назва рослини. На відміну від латаття білого, плоди жовтих глечиків дозрівають над, а не під водою.

Насіння — з повітроносним мішком, завдяки якому розноситься по воді на далекі відстані.

Жовті глечики ростуть в застійних і повільно проточних водоймах — у річкахстарицяхозерах. Зазвичай утворюють чагарники, площа яких може досягати кількох гектарів. Поширені в Україні (по всій території, крім Криму), в середній смузі РосіїСибіру, на Кавказі та в Середній Азії. Найчастіше зустрічаються в лісових і лісостепових районах, досить рідко ростуть в степових районах і плавнях великих річок.

Використання

У сирому вигляді усі частини жовтих глечиків — отруйні. Відвари кореневища здавна застосовували при запальних процесах шлунково-кишкового тракту (в'яжуча дія), анацидних гастритахревматизміпропасницішкірних хворобах, надмірних місячних та при порушенні статевої функції — імпотенціїстатевої холодності. Зовнішньо використовують для спринцювання при гострих і хронічних трихомонадних кольпітах, ускладнених бактеріальною і грибковою флорою. Як протизаплідний засіб використовують для спринцювання за 5—10 хвилин перед статевим актом.

У кореневищах є отруйний алкалоїд нуфариндубильні речовиникрохмаль (до 20 %), сітостеролстигмастеролметарабінова кислота. Великі дози настою жовтих глечиків спричинюють блюванняпроноссон. Може настати смерть від паралічу центральної нервової системи.

У листках і квітках містяться глікозиди, що сприятливо впливають на діяльність серця.

У харчуванні

Насіння рослини надзвичайно багате на крохмаль (до 44-45 %) і дубильні речовини (близько 4 %). Підсмажене і змелене насіння використовують як сурогат кави.

Перед вживанням кореневище ретельно очищують від шкірки, розрізають на невеличкі шматки та 15-18 годин вимочують у воді, кілька разів міняючи її. Під час вимочування з кореневищ вилучаються дубильні речовини та алкалоїди. Після вимочування кореневища цілком придатні для споживання. Їх варять, печуть у попелі, смажать на олії або тваринному жирі. Висушені на сонці вимочені шматки кореневища подрібнюють крізь м'ясорубку чи товчуть в ступах. Одержане борошно домішують до пшеничного чи житнього борошна під час випікання хліба, коржиків, оладок. З крупи варять каші, юшки, використовують як додаток до овочевих гарнірів.[4]

На Кавказі пастухи печуть кореневища глечиків необчищеними на вогнищах і їдять з картоплею, сухим сиром, бринзою і сіллю. В Японії кореневища використовують для салатів.[5]

Міжнародно-правовий статус ентеогенів

Стаття 32 Конвенції про психотропні речовини дозволяє державам звільняти від заборони певні традиційні способи вживання речовин:

« Держава, на території якої ростуть дикі рослини, що містять психотропні речовини з числа тих, що містяться в Додатку I, і які традиційно використовуються певними невеликими, чітко визначеними групами в магічних чи релігійних обрядах, може під час підписання, ратифікації чи приєднання, робити застереження щодо цих рослин стосовно положень статті 7, за винятком положень, що стосуються міжнародної торгівлі.розгорнути

Оригінальний текст (англ.)

«

Однак це звільнення застосовується лише в тому випадку, коли рослину буде явно додано до Списків психотропної конвенції. Нині Конвенція застосовується лише до хімічних речовин. Однак у Коментарі до Конвенції про психотропні речовини зазначається, що рослини, які містять її, не підлягають міжнародному регулюванню[6]:

Вирощування рослин, з яких отримують психотропні речовини, не регулюється Віденською конвенцією .... Ні корона (плід, брунька з мескалем) кактуса пейот, ні коріння рослини Mimosa hostilis[en], ані псилоцибінові гриби не включено до Списку 1, а лише відповідні речовини, мескалінДМТ та псилоцин.розгорнути

Оригінальний текст (англ.)

Нині жодні рослини (природні матеріали), що містять ДМТ, не регулюються Конвенцією 1971 року про психотропні речовини. Отже, препарати (наприклад, відвари), виготовлені з цих рослин, включно з аяхуаску, не перебувають під міжнародним контролем і, отже, не підпадають під дію жодної статті Конвенції 1971 року. - Міжнародна рада з контролю за наркотиками (МКНБ), ООНрозгорнути

Оригінальний текст (англ.)

[7]

Глечики в культурі

В Україні жовті глечики здавна пов'язували з русалками (одна з народних назв рослини — русальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх — бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину за руку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків[8].

Глечики жовті у воді біля пірсу в озері Гнялбище.jpg

Основні
Країна виробникУкраїна
Вікова групаБез обмежень
Користувацькі характеристики
Рік збору2023
  • Ціна: 345,60 ₴/кг

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner