Гірчак зміїний (ракові шийки, змійовик) корінь, 1 кг
Гірчак зміїний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірчак зміїний | |
---|---|
Назва
Також відома під народними назвами ра́кові ши́йки, змійови́к, криве́ зі́лля, черевна́ трава́, бля́шечки, горлець, дику́ша, левурда́, рачинець, рачки, ужовник В англійській назві також обігрується семантичний зв'язок зі зміями: snakeroot, snake-root, snakeweed.
Опис
Трав'яниста рослина заввишки 30—100 см. Кореневище звивисте, в розрізі червонувато-буре, від нього відходять корені. Листки загострені, причому прикореневі мають довгі крилаті черешки, знизу сіруваті, стеблові листки з розтрубами. Суцвіття — густий колос, піднесений на квітконосі, складається з рожевих квіток. Плід — сім'янка.
Кореневище містить 15—20 % дубильних речовин, 0,5 % галової кислоти, 0,45 % глюкози, парарабін, 30 % крохмалю, 10 % білкових речовин, а також барвники, каротин, Вітамін C.
Екологія та поширення
Квітне з кінця травня до середини липня.
Росте на вологих луках, лісових вогких галявинах, в зелено-вільхових і жерепнякових заростях.
Застосування
Кореневища використовують у шкіряній промисловості, з них добувають жовту і чорну фарби. Гірчак зміїний — добрий медонос. Він також застосовується у декоративному садівництві: сорт 'Superba' з великими показними суцвіттями відзначений премією Королівського садівничого товариства (Велика Британія).
В медицині з лікувальною метою використовують кореневища, які замінюють імпортну ратану.
В народній медицині кореневища відомі як сильно в'яжучий засіб. Застосовується при проносах всередину і для промивань. Рідкий екстракт призначається по 30—40 крапель на прийом, відвар (15—20 г на 200 г води) — по столовій ложці 3—4 рази на день. Крім того, в народній медицині використовують кореневище як в'яжучий засіб при лікуванні ран, кровотеч, чиряків, при хворобах сечового міхура.
При каменях жовчного і сечового міхурів п'ють відвар з кореневища (20 г на 1 л води, варять 15 хв), п'ють 0,5 склянки три рази в день.
У харчуванні
Висушені і перемелені кореневища можна використовувати як додаток до зернового борошна під час випікання хліба. Для цього його викопують восени, промивають у воді, відрізують стебельця та очищають від залишків листя й численних дрібних корінців. Розрізані на невеличкі шматки кореневища декілька разів вимочують у воді, доки не втратять гіркуватий смак та червоний колір.[1]
Галерея
Див. також
Примітки
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.95
Джерела
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. — (Україна. Вчора, сьогодні, завтра) — 3000 прим. — ISBN 978-966-312-720-0.
Посилання
- Гірчак зміїний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 106. — ISBN 5-88500-055-7.
- Гірчак зміїний. Polygonum bistorta L.
- Persicaria bistorta (L.) Samp. на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
Основні | |
---|---|
Країна виробник | Україна |
Вікова група | Без обмежень |
Рік збору | |
Рік збору | 2023 |
- Ціна: 324 ₴/кг