Кошик
335 відгуків

Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г

Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 2
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 3
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 4
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 5
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 6
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 7
  • Ліщина звичайна (горішник) кора 500 г, фото 8

134 ₴/кг

  • Немає в наявності
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
Ліщина звичайна (горішник) кора 500 гЛіщина звичайна (горішник) кора 500 г
134 ₴/кг
Немає в наявності
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості
Опис
Характеристики
Інформація для замовлення

Ліщина звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ліщина звичайна
Ліщина звичайна в Ботанічному саді імені академіка Олександра Фоміна в Києві.jpg
Ліщина звичайна у Ботсаді ім. Фоміна, Київ

 

Біологічна класифікаціяредагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Ліщина (рід) (Corylus)
Вид:

Ліщина звичайна (C. avellana)

Біноміальна назва
Corylus avellana

L., 1753

Corylus avellana range.svg

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ліщина (значення).

Ліщи́на звича́йна або європе́йська (Corylus avellana L.) — багаторічна рослина родини березових, відома також під народними назвами горі́шникорішиналісови́й горі́х.

У тих країнах, де мало ліщини, її розводять в садах вже як культурну рослину. Це стосується в першу чергу Греції та Риму, де ліщину обробляли в стародавні часи, завізши її з Кавказу[1]. Про давність вживання горіхів у їжу можна судити по великій кількості горіхової шкаралупи, знайденої в усіх оселях доісторичної людини[1].

Фундук — це окультурена форма ліщини, найкращий сорт ліщини.[1]

Опис

Ліщина звичайна — деревоподібний кущ 2-7 м заввишки.

Листя та горішки ліщини звичайної

Кора — темно-сіра з характерними сочевичками.

Гілки дугоподібно розходяться в різні боки, утворюючи оберненоконусоподібну крону. Пагони й молоді листки опушені. Бруньки заокруглені з війчастими лусочками. Листки — чергові, оберненояйцеподібні, широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки), при основі скошеносерцеподібні, нерівномірно зубчасті, на коротких черешках.

Квіти

Тичинкові квітки без оцвітини, зібрані у видовжені (3-5 см завдовжки) сережки, луски їх густо опушені, а голі пиляки мають угорі характерний пучок волосків.

Маточкові квітки у двоквіткових розвилках, що розміщені в пазусі покривної луски і приховані в черепичастій кулястій бруньці, з якої виступають червонуваті приймочки.

Ліщина — однодомна рослина, що має на різних гілках тичинкові і маточкові квітки. Тільки після цвітіння починає розпускатися листя на кущах ліщини.

Цвітіння ліщини в лютому на Вінниччині

Плід

Плід — горіх 15-20 мм завширшки, вкритий дуже коротким опушенням та обгорнутий трубчастою зеленою плюскою, схожою на зрослі листки. Плюска утворюється із приквітків.

 

Докладніше: Ліщинні горіхи

Ліщина звичайна цвіте у березні — квітні, плоди достигають у серпні.

Поширення

Ліщина у лісі поблизу Києва взимку.

Ліщина звичайна росте в підліску листяних і мішаних лісів.

Тіньовитривала рослина.

Поширена по всій Україні, крім крайнього півдня. Можлива в культурах. Райони заготівель — КиївськаВінницькаСумськаПолтавськаКіровоградськаЧеркаська області, південна частина ВолинськоїРівненської та Житомирської областей.

Запаси сировини ліщини звичайної є значними.

Хімічний склад

До складу ядра ліщинних горіхів входять жир (57,4-62,5 %), крохмаль і цукри (2,5 %), вітамін В1каротин, мікроелементи, 17 %[1] білків. Листя й кора ліщини містять дубильні речовини (відповідно 10 і 7 %).

Практичне використання

Плоди ліщини у великій кількості поїдаються лісовими птахами і звірами (вивіркамиведмедямисвинямимишаминорицями), тому ліщина є цінним компонентом кормової бази цих тварин.

Ліщина — один з важливих лісових енергоносіїв, у ранньовесняний період дає багато високоякісного пилку, який містить багато білків і вітамінів. Бджоли навесні часто збирають пилок ліщини для потреб бджолиної сім'ї.[2] Часто його заготовляють для підгодівлі бджіл узимку і рано навесні, для цього зрізані гілки виставляють в теплому місці у воду, ліщина випускає сережки та розсіює велику кількість пилку, його збирають і готують суміші для підгодівлі бджолиних сімей. Також бджоли збирають з ліщини падевий мед.

Ліщина звичайна — харчова, жироолійна, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, деревинна, декоративна, фітомеліоративна рослина.

У харчуванні

Завдяки високому вмісту жирів і білків плоди ліщини мають високу калорійність і є цінним продуктом харчування — їх їдять свіжими і підсушеними. Ядро горіха використовують для виробництва різноманітних харчових продуктів: борошна, специфічних ласощів, зокрема, уварюючи з медом або виноградом. Ядра йдуть на виготовлення рослинних вершківмолокацукероктортівварення, а макуха переробляється на шоколадхалву. Щоб отримати горіхові вершки, ядра очищують від шкаралупи, товчуть у ступі, доливаючи воду. З кашоподібної маси готують креми для тістечок, кексів, тортів.

Горіхи ліщини (зліва — у шкаралупі, справа — без)

Горіхи ліщини як цінна сировина

Олія

Особливо цінується олія, яку добувають з ядра горіха. Олія світло-жовтого кольору, високої якості, смаком нагадує мигдалеву. Своїми властивостями вона не поступається мигдалевій. Поживність (калорійність їжі) горіхів ліщини у два рази вища, ніж пшениці, у три 3 рази — ніж маку та у вісім разів — ніж молока[1]. Горіхова олія має ту перевагу, що при горінні не коптить. Застосовується в кондитерських виробах, оскільки тісто з домішком горіхової олії добре сходить, а випечені вироби довго не черствіють[3].

Отримання олії в домашніх умовах[ред. | ред. код]

Для отримання олії горіхи підсушують, розколюють. Ядра подрібнюють. Горіхову масу, звану «масельничкою», злегка розводять водою і підігрівають. Водяна пара розриває клітини, звільняючи олію, а підігріта олія стає рідшою і легше відтискається. Нагріту горіхову масу загортають в чисту ганчірочку і кладуть під прес, гвинтовий або клиновий. В останньому випадку масельничку кладуть між дошками, поміщеними в раму або у виріз у колоді. Між рамою (чи колодою) і дошками забивають клини. Під прес підставляють посудину для збору олії.[1]

У медицині

У народній медицині горіхи ліщини застосовують при нирковокам'яній хворобі, олію — проти глистів, висушену плюску — при проносах, кору — проти пропасниці, листки — як антисептичний засіб.

У народній медицині ядра горіхів використовують у харчуванні як засіб від гіполактації: 30-10 г на добу відразу ж підвищує лактацію на 40-80 мл на добу.[4]

У ветеринарії пилок використовують для лікування кишкових захворювань.

У промисловості[ред. | ред. код]

Листя й кора ліщини багаті на дубильні речовини (відповідно 10 і 7 %), а в корі містяться природні барвники, якими можна фарбувати шкіру в жовтий колір.

Використовується і у парфумерії, для виготовлення високоякісних художніх фарб.

З вугілля ліщини роблять олівці для малювання[1]. Кора використовується для дублення і для виготовлення жовтої фарби.

Деревина ліщини відзначається рівномірною будовою, блискуча, пружна, гнучка. З неї виготовляють обручі, столярні й токарні вироби. Тонкі гілки придатні для грубого плетива (кошики, меблі), прямі пагони — для ціпків, вудок, держаків. При випалюванні деревини одержують рисувальне вугілля.

Декоративне використання

Як декоративна рослина ліщина заслуговує ширшого застосування в озелененні міст. Придатна для створення груп у парках і лісопарках, майже зовсім не пошкоджується шкідниками. Має ряд декоративних форм.

У сільському господарстві[ред. | ред. код]

Широко використовується як підщепа для виведення високоврожайних садових сортів. Як підліскова порода, що підвищує родючість ґрунту, добре його затінює, застосовується в прибалкових і протияружних лісомеліоративних насадженнях, має прекрасні вітрозахисні й ґрунтозахисні властивості.

Збирання, переробка та зберігання

Горіхи ліщини звичайної збирають у суху, ясну погоду в стадії повної стиглості, струшуючи їх з дерев. Зібрані плоди сушать на відкритому повітрі, на сонці (протягом шести-семи днів) або в плодово-овочевих сушарках при температурі не вище 40° протягом кількох годин. Вологість висушених горіхів не повинна перевищувати 14-15 %.

З одного гектара можна зібрати до 2 тонн горіхів[1].

Основні
Країна виробникУкраїна
Вікова групаБез обмежень
Рік збору
Рік збору2023
  • Ціна: 134 ₴/кг

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner