Кошик
335 відгуків

Соняшник пелюстка 1 кг

Соняшник пелюстка 1 кг
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 2
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 3
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 4
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 5
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 6
  • Соняшник пелюстка 1 кг, фото 7

354 ₴/кг

Показати оптові ціни
  • Готово до відправки
  • Оптом і в роздріб
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
Соняшник пелюстка 1 кгСоняшник пелюстка 1 кг
354 ₴/кг
Готово до відправки
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
У компанії підключені електронні платежі. Тепер ви можете купити будь-який товар не покидаючи сайту.
Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості
Опис
Характеристики
Інформація для замовлення

Соняшник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Соняшник

Період існування: еоцен — наш час

A sunflower.jpg
Helianthus annuus
 
Со́няшник[1] (Helianthus L.) — рід рослин родини айстрових. Містить приблизно 54 види, родом із Північної Америки[2].

Загальні відомості

Батьківщиною соняшника однорічного є долина Міссісіпі — сучасні Арканзас і Теннесі (США). Місцеві індіанці вшановували його як священну рослину. Але водночас використовували й у суто практичних цілях — їли насіння, перемелювали його на борошно і пекли коржі, застосували як ліки, виробляли фарбу тощо. Добували з соняшника й олію.

Жителі Мексики познайомилися із соняшником лише через кілька століть. І зацікавилися вони ним насамперед як великою красивою квіткою, яку називали «чимальсучітль» або «чимальакатль» — відповідно «квіткою-щитом» або «тростиною-щитом» мовою науа. Втім, це було не просто милування: як і інші квітки, «чимальсучітль» був і символом влади, принаймні на зображеннях правителів, які дійшли до нас.

Не пізніше 1510 року іспанці привезли соняшник до Європи. Рослину висадили в ботанічному саду Мадрида як декоративну, а звідти вона поширилась садами та парками всієї Європи.

Першим соняшник описав іспанський торговець і за сумісництвом лікар та ботанік Ніколас Монардес в 1568 році. За десять років його книжку переклали англійською, і вже невдовзі соняшник потрапив на Британські острови.

Оскільки відомостей про те, як використовували цю рослину індіанці, було небагато, європейці самі вишукували способи його використання. Італієць Джакомо Кортузо пропонував готувати голівки соняшника як артишоки, англієць Джон Евелін здогадався робити із соняшникового насіння борошно й пекти з нього печиво, фламандець Ремберт Додунс рекомендував «перуанську хризантему» як афродизіак. Іспанський король Філіпп II спрямував до Нового Світу свого придворного вченого Франсіско де Толедо, аби той спростував або підтвердив чутки про соняшник, — і дослідник доповів, що тубільці і справді використовують його як засіб, що розпалює кохання, а принагідно ще й притлумлює біль у грудях.

Американська квітка перетворилась на символ палкої пристрасті й водночас вірності — і в цьому образі потрапила на картини фламандських художників. Антоніс ван Дейк, який працював при дворі англійського короля Карла I, зробив на початку 17 сторіччя кілька портретів із соняшником, зокрема й власний. Невдовзі в країні спалахнула революція, володаря стратили, і квітка перетворилася на символ монархії, принаймні серед тих, хто зберігав їй вірність. «Королівською квіткою» соняшник став і у Франції, адже її володаря Людовика XIV піддані, не без підлабузництва, називали «королем-сонцем»[3].

При цьому європейці не втрачали надії віднайти для рослини й цілком приземлене застосування. Уже 1716 року в Британії був запатентований спосіб отримання «квінтесенції» соняшникового насіння, тобто олії (щоправда технічної, не для вживання в їжу). У Німеччині його пробували смажити й заварювати замість кави, але зрештою віддали перевагу практичнішому цикорію. У Східній Європі, і в Україні зокрема, насіння просто лузали. 1829 року російський селянин Данило Бокарьов започаткував промислове виробництво соняшникової олії[3]. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (маргарин) вигляді.

Її використовують для технічних потреб (у процесі виготовлення милалаківфарблінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура в плодозміні. Медонос. Є і декоративні форми соняшника.

Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Види

Helianthus salicifolius

Helianthus tuberosus

Соняшник декоративний

Соняшник достиглий. Осінь.

Рослини, що раніше класифікували як соняшники[ред. | ред. код]

Опис рослини

Стебло

Листя

Суцвіття

Плід

Сім'янка з оплоднем

Соняшникове поле

Продуктивність соняшнику по планеті

Коренева система сильно розвинена.

Стебло заввишки здебільшого 120—150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною, іноді розгалужене.

Листки великі, овально-серцеподібні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Кошики — на верхівках гілок. Рідко на верхівці стебла буває два кошики. Квіти в суцвітті двох видів. По краях кошика квітки без тичинок і маточки, утворюючи обгортку суцвіття із великих, яскраво-жовтих пелюсток. Всередині кошика розміщуються невеликі двостатеві трубчасті квітки жовто-коричневого кольору. Їхня кількість від сорту, та умов вирощування - до 1500 і більше. Цвітіння починається із країв кошика, і йде до середини суцвіття концентричними кругами. В перший день цвітіння з віночка виступають пиляки, наступного дня - приймочки і маточки. Тому цвітіння розділяється на дві фази, пиляковою і приймочковою. Явище різночасного дозрівання чоловічих та жіночих органів називається протерандрією, таким чином досягається уникнення самозапилення і забезпечується перехресне запилення. Зазвичай запилення відбувається у приймочковій стадії. За несприятливих умов квіти зберігають здатність до запилення до 2-х тижнів. Пилок може зберігатися ще довше. Самозапилення зустрічається вкрай рідко, зазвичай пилок переноситься комахами, найчастіше бджолами. Цвіте соняшник у липні - серпні і триває 20 -30 днів, квіти розкриваються із самого ранку. Рекомендується підвозити пасіку до посівів соняшника для якісного так швидкого їх запилення, з розрахунку одну сильну бджолину сім'ю на 1 -2 га посівів. Вулики потрібно розташовувати в центрі невеликого масиву, або по периметру великого, на відстані по 1,5 -2 км між точка́ми. Із соняшника бджоли збирають нектар і пилок. Медопродуктивність близько 30 кг/га.[6]

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52 %, а в ядрі 65-67 %.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.

Сировина

З лікувальною метою збирають крайові квітки і молоді листки, сухі стебла і голівки рослини.

Промисловість виробляє соняшникову олію.

Хімічний склад

У крайових квітках знайдено гіркі речовини, холінбетаїнтараксантинкаротин. Листки містять каротин (близько 11 мг/100г), смолисті речовини та каучук (близько 0,6 %). Вміст олії в насінні становить 47-52 %. У соняшнику знайдено вуглеводи (близько 27 %), білкові (близько 20 %), фітин (2 %), органічні кислоти, дубильні речовини.[7]

Застосування

У медицині

Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.

Соняшникова олія — цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холециститіхолангітіхолангіогепатиті.[джерело?]

Натщесерце випивають 2 столові ложки соняшникової олії, лягають на правий бік і кладуть під праве підребер'я гарячу грілку.

Олія повинна входити в меню 2-3 рази на тиждень як засіб профілактики і лікування атеросклерозу, а також як продукт, що сприяє перистальтиці кишківника.

Як спазмолітичний засіб використовують спиртову настойку крайових квіток рослини. Беруть 1 частину подрібнених крайових квіток, заливають 5 частинами 70 % спирту і настоюють протягом 10 діб. Приймають настойку по 30-40 крапель 3-4 рази протягом доби за 30 хв до їжі. Вживають при ядусі, бронхоспазмі, тяжкому затяжному кашлі, кишкових та шлункових коліках.[7]

У харчуванні

Плоди — насіння вживають в сирому і підсмаженому вигляді. З насіння виготовляють олію. Макуха йде на корм для худоби.

У тваринництві

Макуха соняшника — поживний корм для худоби. Стебла соняшника йдуть на силос. Існують також кормові сорти соняшника, які вирощують на зелений корм і силос.

У промисловості

Соняшникову олію використовують для технічних потреб (при виготовленні милалаківфарблінолеуму тощо).

Із золи соняшника добувають поташкалійселітру; із стебел отримують пряжу, виготовлюють чемоданикартон; із квіток роблять витяжку, яка замінює хінін, яку вживають при малярії і грипі; висушена серцевина соняшника горить як селітра.

Декоративне використання

Декоративні соняшники:

  • Червоне сонечко

Вирощування соняшника в Україні

Докладніше: Жироолійна промисловість України

Виробництво соняшнику в Україні, 2014

В Україні буйний розвиток культури соняшника почався з початку 20 ст. Площа під цю культуру в 9 українських губерніях (у тис. га): 1881 — 9,9, 1911 — 33,5, 1913 — 76 (44 % усіх олійних і 19 % всіх технічних), головним чином у північно-східних і центральних степових районах.

Площі під культуру

Посіви соняшнику концентруються на території центрального і північного Степу, менше у Лісостепу; його не вирощують на Поліссі (докладніше див. карту).

Сорти та гібриди

В Україні висівають такі сорти С.: ВНИИ МК 1646, ВНИИ МК 6540, Армавірський 3497, Передовик, Маяк і Зеленка 368. Але зараз основою промислового вирощування складають гібриди як вітчизняних селекціиних установ; Одеський селекційно-генетичний інститут, фірма «Сади України». Та зарубіжні фірми «Сингента», «Рустіка», «Піонер» та ін. На 2007 рік створено гібриди соняшнику стійкі до трибенуронметилу та імадазалінону що дає можливість використовувати гербіциди для боротьби з широколистними бур'янами в посівах соняшнику.

Соняшникове поле

Цікаві факти[

  • Найвищий соняшник в світі виростили в Німеччині в 2009 році, його висота сягала 8,03 метри.[9]
  • 8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см.[9]
  • Найменший соняшник в Україні, який виріс у природних умовах, мав висоту 35 сантиметрів. Він виріс на узбіччі дороги Любешів-Люб'язь у 1992 році[10].
  • Найбільший в Україні кошик соняшника, який мав діаметр 47 сантиметрів, виростив Абрамович Василь Миколайович на своєму городі в селі Люб'язь на Волині у 1995 році[11].
  • 19019 Санфлауер — астероїд, названий на честь цих рослин[12] (англ. Sunflower — соняшник).

Галерея

IMAG0015.JPG

Загальний вигляд

Helianthus annuus 001.JPG

Соняшники

Sloneczniki-Helianthus.jpg

Плантація соняшника

Helianthus whorl.jpg

Суцвіття

Pflanze-Sonnenblume1-Asio.JPG

Головка соняшника

Національний Реєстр Рекордів - Найвищий соняшник.jpeg

Найвищий соняшник

Примітки

  1.  Соняшник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2.  Helianthus L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 12.05.2021.
  3. ↑ Перейти до:а б Олексій Мустафін. Олія. Масні перегони. Еспресо. 2019-04-28.
  4. ↑ Перейти до:а б GRIN Species Records of Helianthus. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 лютого 2011.
  5.  HelianthusІнтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 22 лютого 2011. (англ.)
  6.  Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 420.
  7. ↑ Перейти до:а б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
  8.  В. П. Кухар Біоресурси — потенціальна сировина для промислового органічного синтезу / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. — 2007, № 15.
  9. ↑ Перейти до:а б «Національний реєстр рекордів»
  10.  Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4. — Найменший соняшник, с. 46.
  11.  Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — ISBN 966-361-079-4. — Найбільший кошик соняшника, с. 155.
  12.  База даних малих космічних тіл JPL: Соняшник (англ.).

Література

Посилання

Основні
Країна виробникУкраїна
Вікова групаБез обмежень
Застосування препаратупри алергії
ВиробникHort
Рік збору
Рік збору2023
  • Ціна: 354 ₴/кг

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner