Кошик
368 відгуків

Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г)

Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г)
  • Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г), фото 3
  • Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г), фото 4
  • Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г), фото 5
  • Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г), фото 6
  • Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г), фото 7

224 ₴

  • Готово до відправки
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г)Шабельник (Вовче тіло болотяне) корінь (500г)
224 ₴
Готово до відправки
+380989584889
  • +380 (98) 958-48-89
    Телефон, Viber, Telegram
  • +380 (63) 429-68-63
У компанії підключені електронні платежі. Тепер ви можете купити будь-який товар не покидаючи сайту.
Законом не передбачено повернення та обмін даного товару належної якості
Опис
Характеристики
Інформація для замовлення

Вовче тіло болотяне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вовче тіло болотне

Охоронний статус


Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікаціяредагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Вовче тіло (Comarum)
L.
Вид:

Вовче тіло болотне (C. palustre)

Біноміальна назва
Comarum palustre

L.1753

Синоніми

Potentilla palustris (L.)Scop.

Квітка вовчого тіла болотяного Плоди і насіння вовчого тіла болотяного (Comarum palustre). Тулузький музей.

Во́вче ті́ло боло́тяне[1] — багаторічна трав'яниста рослина родини Розових. Поширена в Північній Америці та Євразії. Зростає на болотах. Належить до лікарських видів. Регіонально рідкісна, в Україні охороняється в багатьох областях.

Назва

Серед інших наукових синонімів для цього виду зареєстровані во́вче ті́ло боло́тне та перста́ч боло́тний (Cómarum palústre L. або Potentilla palustris (L.)Scop.)[2]. В усіх випадках видовий епітет пов'язують із болотистими місцинами, де трапляється ця рослина. Таку ж саму етимологію має й латинське слово лат. palustris — «болотистий»[3]. Серед народних назв відомі такі: вітка (дівоча)ворванецьгвоздичкидекокт водянийдекохтжили вовчізолотникніжки бутяновіогиро́шникперста́ч болотяни́ксемерник болотянийсім паличо́ксухоло́мтіли вовчіша́бельник[1]сухоягодник.

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Стебло висхідне до 70 см заввишки. Листки чергові, довгасті, пилчастозубчасті, сидячі, зверху зелені, зісподу сіроповстисті, 1.5–3 см завдовжки. Квіти правильні, двостатеві, темно-червоні, зібрані на кінці стебла в щитоподібне суцвіття. Чашолистки яйцеподібні, гострі, зовні зелені, зсередини темно-червоні. Пелюстки червоні, яйцеподібно-ланцетні, 3–5 мм завдовжки. Плід збірний, з голих сім'янок[4][5].

Цвіте у травні — липні. Для виготовлення галенових лікарських форм використовують усю рослину. Траву збирають під час повного цвітіння рослини[4].

Поширення

Поширена в Північній Америці (Ґренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США) та Євразії (Китай, Японія, Корея, Монголія, Росія, Європа (крім Балкан, Мальти, Португалії). Населяє невеликі, переважно сфагнумні водойми, болота, вологі луки, береги річок та озер, в основному в бореальних і низько арктичних середовищах на півночі та від субальпійських до альпійських місцях на півдні; 0–3100 м.

Росте на болотах і вологих місцях лісової й лісостепової частин України (Мале Полісся), західноукраїнських лісах.

Вид занесений до переліків охоронюваних рослин ВінницькоїДніпропетровськоїДонецькоїЗакарпатськоїІвано-ФранківськоїЛуганськоїХарківськоїХмельницькоїЧернівецької областей[2].

Хімічний склад

Уся рослина містить дубильні речовини. У траві знайдені флавоноїдиорганічні кислотисмолиефірна олія.

Практичне використання

Рослина неофіцинальна. В українській народній медицині використовують кореневища як жарознижувальний, в'яжучий, болетамувальний і кровоспинний засіб при ревматизмікровотечах і розладах травлення. Ліки з трави рослини використовують як ранозагоювальні й протизапальні засоби, відвар усієї рослини — при гострому зубному болю, виразкових кровотечах ясен, при туберкульозі легень, захворюваннях горла (ангінах), порушеному обміні речовин та при маткових кровотечах. Подрібнену свіжу траву прикладають до гнійних ран, пухлин на тілі та гемороїдальних вузлів для їх розсмоктування.

Див. також

Джерела

Посилання

  1. ↑ Перейти до:а б Comarum palustre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Перейти до:а б Андрієнко, Т.Л.; Перегрим, М.М. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3.  Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  4. ↑ Перейти до:а б Каталог лікарських рослин — довідник лікувальних трав. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 30 березня 2010.
  5.  Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 164. (рос.)(укр.)
Основні
Країна виробникУкраїна
Вікова групаБез обмежень
Рік збору
Рік збору2023 р.
  • Ціна: 224 ₴

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner